Фоностилістичні засоби поетичної збірки «Диво калинове» Дмитра Білоуса

Анотація

У пропонованій статті досліджено фоностилістичний бік поетичних текстів збірки «Диво калинове» Дмитра Білоуса (1920–2004), зокрема частотне вживання фонем, звукові повтори, звуковідтворення, звуконаслідування. Аналіз текстів поезій «Рідне слово» та «Хліб і слово» виявив, що приголосні фонеми переважають над голосними; найчастіше уживається голосна фонема /а/, найрідше – /у/; сонорні та шумні приголосні уживаються приблизно в рівних частках, при цьому найбільше трапляються фонеми /в/, /н/, /й/. Серед звукових повторів, виявлених у поетичних текстах Дмитра Білоуса, переважають асонанс, алітерація, анафора, епіфора, повтор та рима. Асонанси різних голосних фонем творять методику та наспівність тексту, передають динаміку або сповільнюють темп. Алітерація служить засобом побудови виразних зорових, звукових образів. Ми виявили рефрени в поезіях Дмитра Білоуса на рівні складів, коренів, слів і строф. Анафори допомагають поставити логічний та емоційний наголос, виділити значення слова чи сполучення слів. Епіфори створюють милозвучну тональність поетичного тексту, струнке римування в межах слова і на стику словосполучень. Було виявлено вживання кільця на рівні звука, відкритого складу та слова. Звуковідтворення в поетичних текстах передають мовними засобами крики птахів, звірів, рух комах, звуки води та транспорту. Частотним є звуконаслідування криків птахів. Отже, виявлені мовні явища на фонетичному, фонетико-морфемному та фонетико-морфологічному рівнях формують красу звучання, довершують зміст тексту, демонструють творчу майстерність Дмитра Білоуса.