Своєрідність спогадового дискурсу Миколи Руденка

Анотація

Статтю присвячено дослідженню мемуарно-автобіографічного дискурсу Миколи Руденка. На прикладі твору «Найбільше диво – життя» розкривається своєрідність спогадового мислення митця. Докладно аналізується структура твору, особливості внутрішньої організації текстової канви. Закцентовано увагу на психологічному автопортретові письменника, оприявленому на сторінках твору, на трансформації внутрішнього Я спогадовця. Простежено поступове розширення особистого простору письменника, що призвело до зміни світоглядних уявлень Миколи Руденка. Окремої дослідницької уваги надано вивченню філософемно-екзистенційного дискурсу твору «Найбільше диво – життя», зокрема проаналізовано відтворення мотивів усепрощення недругів і ворогів, фатуму, Божого провидіння.