Жанр літературного травелогу в структурі мемуарів українських еміграційних письменників

Анотація

Доведено, що і травелог, й автобіографічний роман поєднані авторським Я у пізнанні оточення – Іншого, одначе травелог від роману (поеми) різниться тим, що оповідь розпочинається не від народження, дитячих літ наратора, а від початку подорожі суб’єкта, й виклад матеріалу досить таки довільний, він неодмінно завершується поверненням оповідача додому під враженнями від побаченого в процесі мандрів. З’ясовано, що письменник-мандрівник спирається на свої подорожні нотатки, позаяк центральний принцип травелогу – це збір цікавої інформації під час перебування в чужій країні. Визначено типологію та елементи травелогу, зокрема, свій національний колорит за допомогою чужого наративу у порівняльному полі, а також – чужий національний простір, сприйнятий внутрішнім світом оповідача. У травелозі неодмінно присутнє авторське «Я», через нього постає біографічна панорама. Розкрито, що в складових літературного травелогу присутній квест, який додає інтриги, пригодницьких фрагментів, де автор є головним гравцем передачі читачам особисто спостереженої історії, його взаємодії з ландшафтом, як і те, що складовою травелогу є висока ступінь деталізації та достовірності передачі інформації реципієнтам.