Зображально-виражальні аспекти наративу в щоденникові

Анотація

У статті розглянуто форми метафоризації, зображувально-виражальні засоби, завдяки яким письменники передають читачам своє хвилювання, біль душі, побачене і пережите в минулому часі. Доведено, що мемуаристи української еміграції глибоко переймалися проблемами часу, про що свідчить мова творів, у яких постають не лише належним чином виписані постаті персонажів, а й розважлива, узагальнена, аналітична думка, обрамлена художніми засобами. Означена думка характеризує й оцінює екологічні, соціальні явища, втілені в образне слово. З’ясовано, що метафора представлена і як лінгвістичний феномен, що є провідним засобом в щоденниковій прозі моделювання суто художньої картини дійсності. Вона витворюється на ґрунті мовноестетичного освоєння екстралінгвального світу і реалізується в текстовій структурі, декодування якої відбувається завдяки буттєвому (онтологічному), текстовому й позатекстовому досвіду читача (інтерпретатора). Означений досвід розширюється, коригується й прочитується реципієнтом в контексті інших компонентів художньої структури.