Природа художності в елітарній поезії Віри Вовк з точки зору рецептивної естетики (до 95-річчя з дня народження письменниці)

Анотація

У статті розкрито специфіку творення форми верлібру сучасною українською письменницею Вірою Вовк. Проілюстровано на конкретних прикладах поетологічні парадигми у її збірках «Розарій для Христа», «Розарій для Богородиці», «Розарій для Святого Духа». Доведено, що природа художності в елітарній поезії увиразнена динамікою змісту і форми, ідейним змістом вправністю написання верлібру, який має ознаки релігійного, етнонаціонального духу, відтворення художніми засобами естетичного почуття, краси рідного слова, гуманістичних і духовних цінностей, звичаїв і традицій українського народу. Художній світ тріади збірок позначений смисловими відтінками, ірраціональними картинами-візіями, глибиною бачення духовної досконалості людини. З’ясовано, що в поезії Віри Вовк прочитується «зрощення» поліструктурної та змістової природи: авторка майстерно продемонструвала оголений нерв доби в ракурсі сакрального, культурологічного та філософсько-естетичного змісту, збагативши галузь філології сучасного віршознавства, зокрема в частині осмислення внутрішньої будови верлібру.