Жанрова система малих епічних форм Олеся Гончара

Анотація

У статті розглядаються особливості малих епічних форм у доробку О. Гончара. З’ясовується специфіка жанрової природи малої прози письменника, розкриваються тематичні, стильові, образні особливості показових для творчості митця новел та оповідань, аналізуються зображально-виражальні засоби (портрет, пейзаж, деталізація, наративні форми тощо). Окрему увагу приділено особливостям малих форм публіцистики О. Гончара, зокрема жанру нарису. Акцентовано на проблемних питаннях теорії художніх та публіцистичних жанрів. Доведено, що особливості жанротворення й трансформації жанрової структури малих епічних форм у доробку О. Гончара обумовлювалися появою нових тем, які актуалізували національні, соціальні, морально-етичні, естетичні проблеми суспільства, що вимагали адекватної форми та засобів художнього втілення. Встановлено, що О. Гончар у малій прозі притримувався принципів реалізму, романтизму, психологізму, документалізму й орієнтувався на традиції письменства кінця ХІХ – початку ХХ ст. зі своєрідною оповідністю і, водночас, входив у річище європейської і світової літератур із властивим їм наративним експериментуванням.